Симон Петлюра - методичні рекомендації

ПРОЕКТ "ЖНИВА РОЗПАЧУ" 

На честь вшанування пам'яті жертв Голодомору

Мета: поглибити знання в учнів про Голодомор як геноциду Українського
народу, його причини, перебіг і наслідки.
Проект складається з двох частин:
1. Майстер-клас з виголовлення підсвічників 
2. Організації фотовиставки у результаті конкурсу "Жнива розпачу"

Матеріали для реалізації проекту:

Проект "Жнива розпачу".Конкурс. Сценарій

Презентація "Голодомор - геноцид українського народу"











Рекомендую у ході проведення заходів використовувати відео проекту "Незламні":

Нонна Ауска (1923 – 2013), письменниця, лікарка. Народилася в родині відомого вченого, професора Харківського університету Олександра Федоровського. Голодомор пережила дитиною у Харкові. Після війни опинилася на Заході,  жила в Німеччині, Чехословаччині, Італії, США. Працювала лікарем. Про пережите у дитинстві Нонна Ауска написала оповідання «Голодоморня».

Василь Барка (1908 – 2003), письменник, перекладач. Родом із Полтавщини, вчителював на Кубані. Там у 1932-1933 роках 24-річний Барка перебував на межі голодної смерті. Голодомор описав у романі «Жовтий князь» — основою для сюжету стала реальна історія родини, яка жила по сусідству. За версією “Ле Монд” 1967 р., “Жовтий князь” — «найкращий твір у повоєнній Європі на одну з найважчих тем». 

Олесь Гончар (1918 – 1995), письменник, літературний критик, громадський діяч. Народився в селі Ломівка (нині – у межах міста Дніпра). Підлітком завдяки бабусі таки пережив Голодомор. Став відомим письменником. Його повість про Голодомор «Стокозове поле» (1936) не друкували, а згодом «виправили» до невпізнання. Переживання трагедії 1932-1933 років письменник вилив на сторінках власного щоденника.

Опанас Заливаха (1925 – 2007), живописець, дисидент. Народився в селі Гусинка на Харківщині. У 1933 році його сім’я, рятуючись від голоду, зуміла втекти на Далекий Схід до родичів. Уже дорослим митець знову віднайшов українську культуру, створив кілька картин про Голодомор.